Медико-екологічний ризик це рівень невизначеності, пов'язаний із зміною здоров'я у конкретних просторово-часових координатах внаслідок інтегрального впливу довкілля. Медико-екологічний ризик можна розглядати як шанс втратити або покращити здоров'я, перебуваючи у конкретній точці простору. Низький ризик пов'язують із низьким очікуваним рівнем захворюваності, смертності, інвалідності тощо, а високий ризик – із високим очікуваним рівнем цих показників.
Вплив особливостей географічного середовища на здоров'я людини і закономірності поширення хвороб в залежності від екологічного стану стає важливим об'єктом для вивчення в цілому ряді наук: медичній географії (А.Г.Воронов), екологічній географії (В.А.Барановский, В.М.Пащенко), географічній екології (В.А.Барановский, П.Г.Шищенко), екології людини, санітарній гігієні тощо. Об'єктом медико-географічних досліджень є система "навколишнє середовище - здоров'я людини” (Е.Л.Райх, В.М.Гуцуляк).
Актуальність еколого-географічного аналізу території полягає в тому, що екологічний аналіз дозволяє розрахувати комплексний показник кількісної міри оцінки негативних наслідків впливу середовища на людину. Запропонована концепція екологічного аналізу виходить з того, що завжди існує набір чинників, як природного так і антропотехногенного генезу, що загрожують здоров'ю населення. Питання визначення кількісної оцінки ступеню екологічного ризику проживання населення на окремих структурних територіальних одиницях є актуальним як у практичному так і в теоретичному аспекті.
Методологію комплексної еколого-географічної оцінки території в останньому десятиріччі ХХ ст. досліджували як українські, так і зарубіжні вчені: Байдерин В.В., Барановский В.А., Белякова Т.М., Ведерников В.А., Виниченко В.Н., Гуцуляк В.М., Дайман С.Ю., Дианова Т.М., Жаворонков А.А., Ермолаев О.П., Коновалова Т.И., Макаров О.А., Малышев Ю.С., МолчановаЯ.П., Ненахова Е.В., Пащенко В.М., Полюшкин Ю.В., Рогова Е.В., Ротанова И.Н., Рященко С.В., Торсуев Н.П., Трофимова И.Е, Трофимов А.М., Хлебович И.А., Черп О.М., Хотулёва М.В., Congel F.J., Eckerman K.F., Moghissi A.A., Narland R.E. та інші.
Нами, на прикладі Рівненської області досліджені взаємозв'язки багатьох медико-екологічних показників за 1986-2007 рр.При обробці бази даних, масив якої налічує більше 300 пар екологічних та медико-демографічних показників нами був поєднаний екологічний метод порівняння територій за медико-демографічними показниками та визначення екологічного ризику за екологічними показниками навколишнього середовища з використанням методів порівняння територій за комплексними факторами ризику
© Волкова Л.А., Кушнірук Ю.С.
Нами проведено поєднання методів визначення екологічного ризику з екологічним порівняльним методом що розширює існуючі аналогічні методики комплексної оцінки екологічного стану території. Запропонована методика дозволяє дослідити не тільки зміни екологічного стану в часі, але й порівняти окремі території за приведеними до 5-бальної системи рангами екологічного ризику. Методика включає крім загальноприйнятих еколого-демографічних показників та загальних рівнів захворюваності й смертності населення, також конкретні показники структури смертності населення з основних причин та поширеність захворюваності населення в розрізі окремих, найбільш залежних від екзогенних факторів, нозологій. Так, проведені нами дослідження дозволяють робити висновки не тільки про загальний рівень екологічного ризику на конкретних територіях, але й, використовуючи часово-просторову схему, подати картину в розгорнутому вигляді з визначенням найбільш загрозливих тенденцій.
На сторінках даного розділу будуть розташовані створені за допомогою нашої методики картосхеми території Рівненської області як за окремими корелюючими парами системи "навколишнє середовище - здоров'я населення" так і результати ранжування адміністративних районів області за запропонованою методикою рейтингової оцінки за медико-екологічним ризику.
